2_20.04.17_второе_заседание

0

No comments posted yet

Comments

Slide 1

5-та науково-практична конференція «Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання» 19–22 квітня 2017 року   Друге засідання: «Феномен тоталітаризму: історичні аспекти (1920–1930-і)»

Slide 2

Справа № 017017 (до історії діяльності Одеської губернської надзвичайної комісії у травні 1920 року) Доповідач — кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології, філософії та права Одеської національної академії харчових технологій Олександр Григорович Шишко

Slide 3

СПРАВА № 017017 (до історії діяльності Одеської губернської надзвичайної комісії у травні 1920 року) Олександр Шишко

Slide 4

Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» прийнято 9 квітня 2015 року У 1992 році Петро Тронько створив та очолив Головну редколегію багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» Петро Тимофійович Тронько (1915–2011) 1992 роц

Slide 5

«Діяльність» ОГЧК У березні-травні 1920 року колегія ОГЧК провела 18 засідань, на яких було прийнято рішення про розстріл 276 осіб, з яких 57 осіб було реабілітовано У травні 1920 року колегія ОГЧК провела 9 засідань на яких було прийнято рішення про розстріл 163 осіб, з яких 42 особи було реабілітовано

Slide 6

Станіслав Реденс Голова ОГЧК у березні-липні (5 липня останній раз поставив підпис у протоколі) 1920 року

Slide 7

Макс Дейч У березні-липні заступник голови ОГЧК У серпні 1920 (10.08 з'являється його підпис як голови) — листопаді 1921 року — голова ОГЧК

Slide 8

Справа № 017017

Slide 9

Доповідна записка

Slide 10

Протокол допиту 15 травня 1920, обвинувачений у бандитизмі Васильєв Федір Іванович 19 років, не одружений, співчуває радянській владі

Slide 11

Свідчення Ковальського

Slide 12

Протокол допиту 22 квітня 1920, обвинувачений у бандитизмі Сушко Герасим Микитович, Одеський повіт, Курисово-Покровська волость, 20 років, не одружений

Slide 13

Свідчення Сушка

Slide 14

Свідчення Васильєва

Slide 15

Заява свідка

Slide 16

Висновок за справою

Slide 17

Заява матері Сушка

Slide 18

Заява Аграфени Адаменко

Slide 19

Виписка з постанови ОГЧК

Slide 20

Колегія ОГЧК Протокол засідання колегії ОГЧК від 20 травня 1920 року Присутні: Реденс, Дейч, Заковський, Уральцев та Соколов

Slide 21

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

Slide 22

Справа № 017017 (до історії діяльності Одеської губернської надзвичайної комісії у травні 1920 року) Доповідач — кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології, філософії та права Одеської національної академії харчових технологій Олександр Григорович Шишко

Slide 23

Політика репресій: боротьба радянської влади з одеським осередком РСДРП у 1919–1924 роках Доповідач — студентка 4-го курсу історичного факультету ОНУ (кафедра історії України) Анастасія Сергіївна Попик Науковий керівник — кандидат історичних наук, доцент Едуард Петрович Петровський

Slide 24

Анастасія Попик ПОЛІТИКА РЕПРЕСІЙ: БОРОТЬБА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ З ОДЕСЬКИМ ОСЕРЕДКОМ РСДРП У 1919–1924 РОКАХ

Slide 27

На ІV конференції компартії (більшовиків) України пролунав заклик до цілковитого придушення меншовиків Методи:

Slide 29

ЧК–ДПУ направляє місцевим управлінням циркуляри відносно РСДРП ① нові репресії меншовиків в Одесі ② органи партійної преси заборонені ③ здійснено 124 арешти, 32 особи вислано ④ до початку 1922 року меншовики не зуміли налагодити роботу і організація перейшла у підпілля

Slide 30

в Одесі відбувся суд над 30 меншовицькими лідерами лютий 1923-го — ДПУ перевело в Одесу з Миколаєва секретного співробітника, який працював серед тамтешніх меншовиків 28 лютого 1923-го — циркуляр ДПУ УРСР про ліквідацію одеської меншовицької організації, заарештовано 55 членів РСДРП жовтень 1923-го — ДПУ скоротило чисельність меншовиків в Одеській організації до 13 осіб

Slide 31

19 січня 1924-го — губконференція одеської організації колишніх меншовиків. Визнана єдино правильна лінія РКП(б) 17 лютого 1924-го — Одеське бюро колишніх меншовиків у складі 27 осіб подало колективну заяву про вступ до КП(б)У Лютий 1924-го — Всеукраїнський з’їзд колишніх меншовиків. Від імені 700 делегатів з’їзд ухвалив самоліквідацію партійних осередків. Незгодні з цим рішенням представники одеської організації протягом року були репресовані. Після цього розгрому одеська організація РСДРП більше не відновилася

Slide 33

Дякую за увагу!

Slide 34

Політика репресій: боротьба радянської влади з одеським осередком РСДРП у 1919–1924 роках Доповідач — студентка 4-го курсу історичного факультету ОНУ (кафедра історії України) Анастасія Сергіївна Попик Науковий керівник — кандидат історичних наук, доцент Едуард Петрович Петровський

Slide 35

Одеська «прелюдія» «опери СВУ»: до історії більшовицького знищення української наукової еліти наприкінці 1920-х років Доповідач — кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського національного морського університету Валерій Валерійович Левченко

Slide 36

Валерій Левченко ОДЕСЬКА «ПРЕЛЮДІЯ» «ОПЕРИ СВУ»: ДО ІСТОРІЇ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ НАПРИКІНЦІ 1920-х РОКІВ

Slide 37

Показовий судовий процес над учасниками вигаданої контрреволюційної організації «Спілка визволення України» 9 березня — 19 квітня 1930 року Харківський оперний театр Алегоричні назви процесу: «театр у театрі» «СВУ — опера ГПУ» «опера СВУ — музика ДПУ»

Slide 38

С. Єфремов, М. Чехівський та інші члени «Спілки визволення України» під час судового процесу Харків, 1930

Slide 39

Серед 45 заарештованих були академіки, професори, правники, священнослужителі, письменники, викладачі вузів і шкіл, студенти З них 31 особа колись входила до різних українських політичних партій, 6 були членами Української Центральної Ради

Slide 40

За результатами процесу 4 осіб було засуджено до 10 років ув’язнення у табори, 6 осіб — до 8 років, інших — до тюремного ув’язнення від 2 до 6 років та до вислання за межі УСРР Упродовж 1937–39-го за рішенням різних «трійок» 13 ув’язнених із 45 було розстріляно

Slide 41

Філії-групи «СВУ»: Кам’янець-Подільська, Вінницька, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Чернігівська «Члени» одеської групи «СВУ»: Тарас Слабченко Михайло Слабченко Кирило Панченко-Чаленко та багато інших

Slide 42

Михайло Єлисейович Слабченко (1882–1952) Заарештований 20 січня 1930 року

Slide 43

Володимир Якович Герасименко (1895–1984) Заарештований у вересні (?) 1929 року. Незважаючи на фізичні і моральні знущання, що продовжувалися понад 4 місяці, В. Герасименко витримав двобій із слідчими і не дав показань ні на себе, ні на своїх колег

Slide 44

Панас Васильович Сикиринський (1890–19??) Заарештовані 9 вересня 1929 року разом з Леонідом Грищенком. Згодом заарештовані ще 4 молодих науковця Микола Дмитрович Ралів (1898–1937)

Slide 45

Рішенням судової трійки при Колегії ДПУ УСРР від 4 березня 1930 року Микола Ралів був ув’язнений на 5 років до виправно-трудових таборів, Панас Сикиринський і Костянтин Арсені вислані на 3 роки до Північного краю, Леонід Грищенко, Тимофій Вихристюк і Автоном Лужанський звільнені і справу відносно них закрито. Таке ж саме рішення 11 квітня 1930 року було прийнято стосовно Івана Курганського

Slide 47

Дякуємо за увагу!

Slide 48

Одеська «прелюдія» «опери СВУ»: до історії більшовицького знищення української наукової еліти наприкінці 1920-х років Доповідач — кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського національного морського університету Валерій Валерійович Левченко

Slide 49

Ідеї комуністичного виховання і формування нової радянської сім’ї у 1920−1930-х роках Доповідач — магістерка історичного факультету ОНУ (кафедра історії України) Оксана Юріївна Лаврі Науковий керівник — кандидат історичних наук, доцент Едуард Петрович Петровський

Slide 50

ІДЕЇ КОМУНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ І ФОРМУВАННЯ НОВОЇ РАДЯНСЬКОЇ СІМ’Ї В 1920−1930-х РОКАХ Оксана Лаврі

Slide 51

Особлива увага тоталітарної держави приділяється процесу «правильного» виховання

Slide 52

Система послідовно застосовує методи та засоби формування необхідного їй типу ідеологізованої, колективістської й нівельованої особи, для якої немає «я», а є лише «ми»

Slide 53

Питанням шлюбу та сім’ї вже з перших років радянської влади займались представники різних суспільних наук — юристи, соціологи, філософи, історики, психологи, а також «партійні діячі»

Slide 54

Декрет про громадянський шлюб та кодекси про шлюб та сім’ю

Slide 55

А. Залкінд «Дванадцять заповідей революційного пролетаріату»

Slide 56

Кодекс сім’ї та шлюбу 1926 року встановив норми та правила поведінки чоловіка й жінки в сім’ї. Утверджувалась нова форма модерної «радянської сім’ї», яка повністю підкорялась інтересам держави

Slide 57

Демонстрації, мітинги, обряди

Slide 58

Комуністичне виховання

Slide 59

Комуністичне виховання

Slide 60

«Сподівались встановити рівність, замість рівності дійсність надала таку нерівність, таку безправність більшості та привілейованість меншості, таку феодальну ієрархію, яка ледве проявлялась до революції. Нещадними розстрілами сподівалися виховати чесність агентів влади, викоренити хабарі, продажність тощо. Проте, це все продовжувало паралельно існувати» І. Ільїн

Slide 61

Дякую за увагу!

Slide 62

Ідеї комуністичного виховання і формування нової радянської сім’ї у 1920−1930-х роках Доповідач — магістерка історичного факультету ОНУ (кафедра історії України) Оксана Юріївна Лаврі Науковий керівник — кандидат історичних наук, доцент Едуард Петрович Петровський

Slide 63

Архівні документи як джерело формування історичної пам’яті про події 1920–1930-х років на Черкащині Доповідач — старший науковий співробітник відділу історії краю ХХ — початку ХХІ століття Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Олександрівна Григоренко (по скайпу)

Slide 64

тетяна гРигоренко АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ПРО ПОДІЇ 1920–1930-х РОКІВ НА ЧЕРКАЩИНІ

Slide 65

Історія українського села 20–30-х років ХХ століття залишається однією з недостатньо розкритих тем новітньої історії. За радянських часів її комплексне дослідження було неможливим через закритість багатьох архівних джерел, що знаходились у фондах центральних і обласних державних архівів, відомчих архівах КДБ і МВС.

Slide 66

Протягом останніх десятиліть в Україні відбувається процес поступового розсекречення архівних джерел та введення їх до наукового обігу На Черкащині дослідженнями історії краю 1920–1930-х активно займається робоча група з підготовки серії книг «Реабілітовані історією. Черкаська область». Вже видано дев'ять книг, готується десята.

Slide 67

Група використовує різні джерела: архівні документи радянських установ, виконавчих комітетів, партійно-комсомольських органів тощо; архівно-слідчі справи репресованих, особові справи спецпоселенців, справи за іншими категоріями репресованих; економічні та статистичні звіти різних органів влади, у тому числі, каральних; листування та звернення громадян, листівки та періодичні видання.

Slide 68

На основі фондів Державного архіву Черкаської області досліджені наступні теми: голод 1921–1923 років і вилучення церковних цінностей створення комітетів незаможних селян політика воєнного комунізму нова економічна політика та кооперативний рух селянства колективізація сільського господарства Черкащини «розкуркулення», створення «куркульських виселків», конфіскацій майна та депортація селянства

Slide 69

З фондів архіву УМВС України в Черкаській області Кримінальна справа отамана Івана Савченка-«Нагірного», уродженця села Вереміївка Золотоніського повіту, командира Наддніпрянського партизанського загону, що мав зв'язок з Холодноярськими отаманами братами Петром і Василем Чучупаками

Slide 70

З фондів архіву УМВС України в Черкаській області У фондах 1930-х років зберігаються анкети, заведені на голів родин селян-«куркулів» Шевченківської та Уманської округ, висланих за межі України під час першої та другої хвилі «розкуркулення» (березень-жовтень 1930 року). Є близько 4 тисяч анкет, згідно яким загальна кількість висланих селян Черкащини становить близько 200 тисяч осіб. Родини виселялись повністю, від немовлят до глибоких старців. Як свідчать документи, подальша доля більшості висланих склалася трагічно.

Slide 71

З фондів архіву УСБУ України в Черкаській області Після 1991 року історична наука збагатилася новим видом джерел — архівно-слідчими справами, що зберігаються у ГДА СБУ, обласних управліннях СБУ і частково передані до державних архівів. Значна частина досліджених матеріалів стосується участі радянських каральних органів у колективізації українського села та організації хлібозаготівельної кампанії 1932-го — початку 1933 років, яка супроводжувалася масовим терором проти селянства.

Slide 72

З фондів архіву УСБУ України в Черкаській області Збройне повстання на Драбівщині, квітень 1930 року Прояв затятого опору українських селян хлібозаготівлям, колективізації та «розкуркуленню»

Slide 73

Драбівське повстання Повстанські комітети діяли в селах: Перервинці, Ковтунівка, Свічківка, Митлашівка Драбівського району; Мечеть, Городище Пирятинського району; Шрамковка Ковалівського (нині Драбівського) району; Круподеринці, Савинці, Денисівка, Яблунівка та прилеглі хутори Подолянки, Кандибівка, Сазонівка (Полтавщина). Повстанські групи сіл Філіповичі, Круподеринці, Яблуново, Золотухи, Остапівка та Березняки.

Slide 74

Драбівське повстання 6 квітня 1930 року одночасно виступили села Перервинці, Митлашівка та Драбово. Кількість повсталих досягла більш ніж 100 осіб. Селяни були озброєні декількома гвинтівками, обрізами та револьверами-«наганами», Під час виступу було вбито 7 сільських активістів-комнезамівців, здійснено напад на станцію Драбово, захоплено пошту та перервано телеграфно-телефонний зв'язок, підпалено будинок Нарсуду та захоплено зброю, що там зберігалася.

Slide 75

Драбівське повстання Заарештовано 89 активних учасників повстання. За постановами судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 17 травня 1930 року 20 з них було розстріляно, 69 отримали терміни ув’язнення у таборах від 3 до 10 років. Всі обвинувачувались за статтями 54-2 та 54-11 КК УСРР за участь у контрреволюційній повстанській організації, що мала на меті «...зрив заходів радянської влади і компаній, організованих партією і радвладою на селі, а кінцевою метою — повалення радянської влади шляхом збройного повстання і відновлення УНР».

Slide 76

Пасивні форми опору Мирні виступи — зрив зборів з питань колективізації, розбір усуспільненого майна і худоби, колективний вихід із колгоспів, забій власної худоби, розпродаж майна, «жіночі бунти» тощо

Slide 77

Активні форми опору Терористичні акти: підпали колгоспного майна та будинків сільської влади, побиття, поранення, замахи та убивства представників радянської влади, сільських активістів і комуністів. Листівки та анонімки з погрозами місцевим комуністам, заклики до непокори та селянського повстання проти влади.

Slide 78

Дякую за увагу

Slide 79

Архівні документи як джерело формування історичної пам’яті про події 1920–1930-х років на Черкащині Доповідач — старший науковий співробітник відділу історії краю ХХ — початку ХХІ століття Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Олександрівна Григоренко (по скайпу)

Slide 80

Політика радянської влади щодо театрального мистецтва на Донбасі напередодні другої світової війни Доповідач — асистент, завідувач навчальної лабораторії кафедри історії України Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Євгенія Олександрівна Проценко (по скайпу)

Slide 81

Політика радянської влади щодо театрального мистецтва на Донбасі напередодні Другої світової війни Євгенія Проценко

Slide 82

Особливість тоталітарної держави — всебічний контроль над життям суспільства. Культурна політика компартії СРСР сприяла розвитку ідеологічно заданого, ангажованого ставлення до мистецтва. Головним засобом впливу була тотальна цензура — контроль партійних і радянських органів над репертуаром театрів та їхнім сценічним втіленням. У доповіді розглядаються деякі особливості радянської політики у сфері театрального мистецтва напередодні Другої світової війни на теренах Донбасу: у Донецькій і Луганській областях, на той час відповідно — Сталінській і Ворошиловградській.

Slide 83

На 1 січня 1941 року на Донеччині діяло 15 державних театрів (10 в Сталінській області та 5 у Вороши-ловградській), що складало 11,4 % від загальної кількості театрів в УРСР Відкриття Донецького російського музичного театру З 1930-х років держава намагалась перевести театри Донеччини на самозабезпечення, але, жорстка цензура не давала можливості театральній культурі стати конкурентноздатною.

Slide 84

Репертуар театрів Донбасу напередодні війни Репертуар Донецького російського музичного театру «Есмеральда» Ц. Пуні «Іван Сусанін» М. Глинки «Євгеній Онегін», «Мазепа» П. І. Чайковського «Травіата» Дж. Верді «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського «Броненосець Потьомкін» О. Чишко «Поднятая целина» І. Дзержинського «Перекоп» Ю. Мейтуса, В. Рибальченко та М. Тіца Репертуар шефських театральних бригад «Маруся Богуславка» М. П.  Старицького «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського «Шельменко денщик» Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Україна в огні», «Мати» О. П. Довженка «Они сражались за Родину» М. О. Шолохова «Партизани в степах України» О. Є. Корнійчука

Slide 85

У 1938 році Ворошиловградський театр опери та балету з запланованих 1 033 млн. крб. доходів від вистав отримав 8 286 млн. крб., з яких 5 025 млн. крб. було зароблено під час гастролей

Slide 86

Кожен театр Донеччини вів детальні особові справи працівників, в яких, окрім загальних персональних даних, зазначалась партійність, національність, соціальне походження, відношення до військової повинності тощо. Важливий вплив на кар’єру мали соціальне походження та родинні зв’язки. Наявність у родині репресованої особи ставала приводом до звільнення. Копії особових справ зберігались у секторі кадрів Головного управління театрів в Москві.

Slide 87

Меморіальна дошка, на згадку про існування Маріупольського грецького театру

Slide 88

Евакуація закладів культури

Slide 89

Олена Петрівна Горачкова, перша прима-балерина Донецького російського музичного театру

Slide 90

Колектив Державного українського музично-драматичного театру імені Артема

Slide 91

Дякую за увагу!

Slide 92

Політика радянської влади щодо театрального мистецтва на Донбасі напередодні Другої світової війни Доповідач — асистент, завідувач навчальної лабораторії кафедри історії України Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Євгенія Олександрівна Проценко (по скайпу)

Slide 93

5-та науково-практична конференція «Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання» 19–22 квітня 2017 року   Друге засідання: «Феномен тоталітаризму: історичні аспекти (1920–1930-і)»

Slide 94

Запрошуємо на третє засідання: Третє засідання: «Феномен тоталітаризму: історичні аспекти (1930–1970-і)» 20 квітня, четвер, з 14.00 Гуманітарний корпус ОНУ Французький бульвар, 24/26, новий корпус, 2-й поверх, конференц-зал (ауд. 202)

URL: