3_20.04.17_третье_заседание

0

No comments posted yet

Comments

Slide 1

5-та науково-практична конференція «Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання» 19–22 квітня 2017 року   Третє засідання: «Феномен тоталітаризму: історичні аспекти (1930–1970-і)»

Slide 2

Грецька національна операція НКВС у Києві (у контексті биківнянської трагедії) (1937–1938) Доповідач — науковий співробітник Національного історико- меморіального заповідника «Биківнянські могили» (Київ) Микола Вікторович Бривко

Slide 3

ГРЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ НКВС У КИЄВІ (у контексті Биківнянської трагеії) Микола Бривко

Slide 4

Національні операції НКВС 25 липня 1937 року видано наказ НКВС за № 00439 «Про операцію із репресування німецьких підданих, запідозрених у шпигунстві проти СРСР», у серпні — наказ про «польську» й «румунську» операції, у вересні — про «харбінську», у грудні — про «грецьку», в подальшому – про «латишську», «іранську», «афганську», «болгарську» тощо.

Slide 5

Кількість греків м. Києва

Slide 6

Директива наркома внутрішніх справ СРСР М. Єжова від 11 грудня 1937 року № 50215

Slide 10

Протокол № 41 (ГДА СБУ – Ф. 5, спр. 469)

Slide 11

Протокол № 39 (ГДА СБУ – Ф. 5, спр. 469)

Slide 12

Репресовані греки м. Києва

Slide 13

Список репресованих греків (за виявленими справами) Бердебес Д. Д. Варнідіс А. К. Георгуліс Г. П. Горесті А. Є. Деловері А. Х. Діако Г. Є. Діаманді Є. С. Донукіс С. Д. Ємпоропуло Г. Х. Євангеліс М. А. (ув’язнений до ІТЛ) Зуллас В. М. Казоглу І. Д. Какуліді М. К. Каракоста Л. М. Карібо Г. Д. Клеомітіс Ф. І. Колоєрас Е. П. Корсавіді Ф. І. Косміді І. Д. Кулумбіс Д. П. (помер під час слідства) Лебедовський Г. Л. Марангос І. Х. Мілон М. Г. Мурузі Г. І. Папломатопуло К. А. Пентакі Г. К. Пенчо М. К. (ув’язнений до ІТЛ) Петріді І. Л. Стафікопуло Є. Л. (розстріляний у 1937 р.) Столяров І. І. Тамуріді П. Н. Томілін-Кунелакі М. А. (помер під час слідства) Францеско К. Є. Халаріс І. А. Ємірзіаді Г. Д.

Slide 14

Архівно-кримінальна справа Георгія Дмитровича Емірзіаді Г. Д. Емірзіаді: «Грецьку місію у м. Москві я відвідав двічі. Перший раз у 1925 році, коли прибув міняти паспорт на новий. Другий раз у 1936 році серпні місяці, коли повертався додому у Київ…»

Slide 16

І. І. Столяров: «… у 1935 році відвідав грецьке консульство у Москві, де просив прийняти заходи до визволення своїх засуджених родичів» Архівно-кримінальна справа Івана Івановича Столярова

Slide 17

Докази провини (за матеріалами справ)

Slide 18

Архівно-кримінальна справа Василя Миколайовича Зулласа

Slide 20

Радянські повідомлення щодо поховань у Биківнянському лісі Повідомлення РАТАУ // Сільські вісті. – 1971. – 24 квітня (№ 93). – С. 2 У Раді Міністрів УРСР // Прапор комунізму. – 1987. – 27 грудня (№ 297). – С. 2

Slide 21

Перші публікації про жертви Биківнянської спецділянки НКВС Звірства енкаведистів у Києві (за воєнним кореспондентом А. П. Кольмусом) // Львівські вісті. – 1941. – 4 жовтня (№ 49). – С. 3 Шляхом мордувань. // Українське слово. – 1941. – 8 жовтня (№ 25). – С. 2

Slide 22

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Slide 23

Дякую за увагу

Slide 24

Грецька національна операція НКВС у Києві (у контексті биківнянської трагедії) (1937–1938) Доповідач — науковий співробітник Національного історико- меморіального заповідника «Биківнянські могили» (Київ) Микола Вікторович Бривко

Slide 25

Сталинский террор в Молдавской АССР в период 1937–1938 годов в источниках устной истории и арxивныx документаx: судьба Антона Ивановича Лашкевича Докладчик — докторант Государственного Университета Молдовы, главный специалист Государственного архива Республики Молдовы (г. Кишинев) Раду Витальевич Дан (по скайпу) Научный руководитель — кандидат исторических наук, доцент Лудмила Кожокару

Slide 26

СТАЛИНСКИЙ ТЕРРОР В МОЛДАВСКОЙ АССР В ПЕРИОД 1937–1938 ГОДОВ В ИСТОЧНИКАХ УСТНОЙ ИСТОРИИ И АРХИВНЫХ ДОКУМЕНТАХ: СУДЬБА АНТОНА ИВАНОВИЧА ЛАШКЕВИЧА Раду Дан

Slide 27

«Большой террор» Наибольшее количество людей было репрессировано в Молдове в 1937 и 1938 годах, именуемых в современной историографии как период Большого террора. Начало было положено оперативным приказом № 00447 НКВД «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов» от 30 июля 1937 года, в дальнейшем продолженного приказами НКВД по национальным и иным массовым операциям. Политика большого террора была инициирована и утверждена Политбюро ЦК ВКП(б).

Slide 28

«Большой террор» В период 1937–1938 годов в Молдавской АССР были репрессированы не менее 7157 человек, из которых 4339 человек (60,6 %) были расстреляны, а 2818 человек (39,4 %) лишены свободы на различные сроки. Но реальное число репрессированных значительно больше. Только по «румынской операции» (оперативный приказ НКВД № 00693 от 23 октября 1937 года) в Молдавской АССР было репрессировано 8292 человека, из которых 5439 расстреляны. Большинство решений принималось внесудебными органами — особой тройкой НКВД Молдавской АССР и двойкой.

Slide 29

Исследования проводятся в рамках Государственной программы Республики Молдова «Изучение, сохранение и увековечивание памяти жертв тоталитарно-коммунистического режима в Молдавской ССР (1940–1941 гг. и 1944–1953 гг.)». В 2016 году было налажено сотрудничество с Ассоциацией жертв политических репрессий муниципии Тирасполь (левобережье Днестра), определены 9 потенциальных респондентов в возрасте от 78 до 86 лет и проведены записи 4 семи-структурированных интервью методом устной истории. Этот материал был дополнен документами из семейных архивов данных респондентов и из архива Ассоциации. Исследования устной истории

Slide 30

case study : Антон Ивановича Лашкевич Антон Ивановича Лашкевич, 1897 г.р., белорус, образование высшее, женат, имел дочь. В 1914 году мобилизован в царскую армию, после демобилизации работал в Наркомземе в Тирасполе в должности начальника отдела, затем в Сельскохозяйственной академии в Киеве. 12 июня 1938 года был арестован и вскоре расстрелян. Эта же участь постигла еще четырёх его коллег по работе.

Slide 31

Лашкевич Антон Иванович (1897--1938) Лашкевич Антон Иванович с женой Анной Епифановной и дочерью Ларисой

Slide 32

Лариса Антоновна Лашкевич, 1931 г. р. г. Тирасполь, президент Ассоциации жертв политических репрессий г. Тирасполь Слайд 29

Slide 33

«…взяли» В 1938 году Ларисе Лашкевич было 7 лет. Но она отчетливо помнит то напряжение, в котором все находились. Все шептали: «этого взяли, и того взяли...» слово «взяли» стало обыденным: «…И мне это вошло в память! Я думала, что это такие взрослые понятия, что кого-то надо взять, что у них так принято. Куда они брали? Хорошо это [или] плохо — я не думала. Взяли — так взяли… Потом и папу взяли…». Все находились в постоянном страхе, без уверенности в завтрашнем дне: «люди все жили напугано и [было] страшно!». Лариса Лашкевич вспоминает о душевных терзаниях матери, Анны Епифановны Лашкевич, которой постоянно казалось, что кто-то стучит в дверь, кого-то слышно вблизи, кто-то пришел их арестовать.

Slide 34

«Извините за беспокойство!» Среди ночи, сотрудники НКВД явились в их дом, чтобы произвести обыск… Не найдя ничего компрометирующего, энкаведисты покинули дом со словами, которые девочка запомнит на всю жизнь: «Извините за беспокойство!» Можно предположить, что обыски делались не только по возбужденным делам, но и превентивно, с целью устрашения людей: «…все дрожали. Все!» Судьба каждого была непредсказуема: «Любого, в любой момент, могут взять, а их судьбу решала тройка НКВД…»

Slide 35

«папу тоже взяли…» Антон Лашкевич был арестован в начале 1938 года. Это произошло в субботу, дни недели тогда назывались «первый день семидневки, второй.., седьмой… — чтобы не говорить слово воскресенье». Попытки Анны Епифановны Лашкевич узнать детали о дальнейшей судьбе мужа были тщетны. Её прогнали от здания НКВД и пригрозили: «C глаз долой или сама попадешь!» Единственное, что ей удалось узнать, что мужу дали «10 лет без права переписки». Анна Епифановна Лашкевич ждала мужа ровно 10 лет, а в 1949-м, так и не дождавшись, скончалась от болезней и страданий.

Slide 36

5 октября 1938 расстрелян Национальный Архив Республики Молдовы: Ф. Р-3402, оп. 2, д. 2 (ч. II), ст. 266 3 октября 1938 принято решение о расстреле Национальный Архив Республики Молдовы: Ф. Р-3402, оп. 2, д. 2 (ч. II), ст. 265

Slide 37

«…мерзавец из Тирасполя» О расстреле отца Лариса Антоновна узнала спустя десятилетия, добившись допуска к его архивному делу. Отца привезли в Тирасполь и 5 ноября 1938 года расстреляли. Основанием послужил донос: в Киеве Антон Лашкевич встретил знакомого, который написал на него донос: «мерзавец из Тирасполя, который приметил его». Также были собраны показания людей из его ближайшего окружения, включая соседку. Спустя годы их соседка по Тирасполю, Анастасия Ивановна, призналась, что её неоднократно вызывали в НКВД, чтобы дать ложные показания против Антона Лашкевича, но она каждый раз отказывалась.

Slide 38

На вопрос, кто виноват в преступлениях и репрессиях через которые пришлось пройти её семье в годы Большого Террора, Лариса Лашкевич ответила: «Я осуждаю культ личности Сталина. Он не боролся за благо родины, он боролся за личную власть!» «Я осуждаю культ личности Сталина…»

Slide 39

Ассоциация Жертв политическиx репрессий муниципии Тирасполь

Slide 40

Спасибо за внимание

Slide 41

Сталинский террор в Молдавской АССР в период 1937–1938 годов в источниках устной истории и арxивныx документаx: судьба Антона Ивановича Лашкевича Докладчик — докторант Государственного Университета Молдовы, главный специалист Государственного архива Республики Молдовы (г. Кишинев) Раду Витальевич Дан (по скайпу) Научный руководитель — кандидат исторических наук, доцент Лудмила Кожокару

Slide 42

Цензура як один із засобів становлення тоталітарного режиму (на прикладі Закарпаття 1944–1950-х років) Доповідач — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету Василь Васильович Міщанин

Slide 43

Василь Міщанин Цензура як один із засобів становлення тоталітарного режиму (на прикладі Закарпаття 1944-1950 років)

Slide 44

перевірка шкільних підручників; облік і аналіз книг, конфіскованих у 1944–1945 рр. із приватних бібліотек і бібліотеки Мукачівського монастиря; Діяльність цензури була зосереджена в кількох напрямках: контроль букіністичних книгарень; коригування і «перевірка на ідейну вірність» матеріалів періодичної преси тощо.

Slide 45

Декрет чис. 19. Про введення попередньої цензури на періодичні і неперіодичні видання // Вісник Народної Ради Закарпатської України. – 1944. – 15 грудня. – С. 12.

Slide 46

Розпорядження чис. 7. про конфіскацію та вилучення всіх чужих видань // Вісник НРЗУ. – 1944. – 15 грудня. – С. 14.

Slide 47

Декрет чис. 56. Про утворення Цензурного Відділу при Народній Раді Закарпатської України // Вісник НРЗУ. – 1945. – 1 травня. – С. 114.

Slide 48

Із утворенням Закарпатської області (січень 1946 р.) при виконкомі Закарпатської обласної ради депутатів трудящих було засновано Управління у справах літератури та видавництв (Облліт). Для організації цензури на Закарпатті прибув Михайло Омельяненко. За допомогою партійних органів він швидко підібрав і укомплектував апарат як в Ужгороді, так і в округах. На травень 1947 р. в обласному центрі працювало 8 штатних працівників. У всіх 13 округах були підібрані уповноважені облліту — 4 працювали на звільнених посадах, 9 за сумісництвом.

Slide 49

В 1946 році проведено обласну нараду всіх уповноважених з питання очистки бібліотек від «ворожої» літератури. За незадовільну роботу уповноваженого облліту Костенка було звільнено.

Slide 50

На травень 1947 р. «попереджено в газетах і інших видах друкованої продукції 127 фактів розголошень військових, державних тайн, політико-ідеологічних викривлень… Було декілька фактів, коли повністю знімали статті і вірші з газет, як політично шкідливі, знімали кліше, яке було спотворене, … було 10 випадків, коли обллітом конфіскована друкарська продукція, яка вже була надрукована, з грубими помилками і спотвореними портретами, або неякісно віддруковано, що перекручувало зміст тексту».

Slide 51

У газеті «Молодь Закарпаття», вже після підпису редактором номеру до друку, пильний цензор виявив «грубі політичні помилки». У передовиці йшлося: «Немає ніякого сумніву, що новий Сталінський п’ятирічний план не буде виконаний і перевиконаний». Тут цензор уже побачив «контрреволюційний зміст, так як газета заявляла, що Сталінський п’ятирічний план не буде виконаний».

Slide 52

Не пізніше, ніж на другий день після отримання газет обллітом, всі вони ще раз перевірялися цензором, начальником облліту або його заступником. У випадках, коли було виявлено розголошення військових, державних таємниць або помилки політичного характеру, в цей же день письмово повідомлялося уповноваженого, який читав газету перед друком. Крім того, періодично складалися інформаційні листи із вказівкою на конкретні помилки в газетах. Вони розсилалися всім уповноваженим для запобігання подібних випадків у майбутньому.

Slide 54

Постанова Ради Міністрів СРСР від 8 червня 1947 р. «Об установлении перечня сведений, составляющих государственную тайну, разглашение которых карается по закону». Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 червня 1947 р. «Об ответственности за разглашение государственной тайны и за утрату документов, содержащих государственную тайну». Розголошення «державної таємниці» каралось виправно-трудовими таборами терміном від 8 до 12 років.

Slide 55

У 1947 р. під критику потрапили обласні газети «Закарпатська правда» та «Советское Закарпатье». Вони, нібито, хотіли опублікувати матеріали, в яких розкривались: дислокація військових частин в Закарпатті; державні заготівельні ціни на сільськогосподарські продукти, кількість населення в Ужгороді, діяльність антирадянських контрреволюційних груп тощо. Газета «Прапор перемоги» (Мукачево) критикувалася за публікацію даних, що стосувалися місячного плану нафтоперегінного заводу в абсолютних цифрах (цензору Пестанову винесено догану).

Slide 56

54 рази звертались до радянських органів…, але безрезультатно…» «Виходить, — писав Омельяненко, — що ніби в Закарпатській області не існує радянської влади…». Цензор вночі зняв статтю з номера. У 1948 р. начальник облліту звинуватив працівників газети «Закарпатська правда» в тому, що на сторінки газети потрапляє матеріал політично шкідливий. У статті «Порушена справедливість» йшлося «…у бідняків землю, якою вони користувалися 20 років, в 1946 році вже при радянській владі відібрали. Бідняки

Slide 57

Не менше роботи займала й перевірка книг, конфіскованих із приватних та церковних бібліотек, а також книгарень. Так, до травня 1947 р. було вилучено 120.081 екземплярів «шкідливої літератури», із них 9.881 екземплярів із церковних і монастирських бібліотек.

Slide 58

Це дозволило М. Омельяненку гордо відзвітувати: «Під моїм керівництвом працівники … провели величезну роботу в області по очищенню літературних фондів від фашистської, антирадянської, націоналістичної і другої шкідливої літератури». Послідували й нагороди: подяки від начальника Головліту УРСР Полонніка отримали начальник облліту Омельяненко, та окружні уповноважені Пестанов (Мукачево), Цвік (Перечин), Різенко (Свалява).

Slide 59

Можна зробити висновок, що становлення органів цензури відбулося вже в період Народної Ради Закарпатської України (щоб не допустити витік «неправильної» інформації), а з 1946 р. цензори на Закарпатті запрацювали повністю за радянськими законами.

Slide 60

Дякую за увагу!

Slide 61

Цензура як один із засобів становлення тоталітарного режиму (на прикладі Закарпаття 1944–1950-х років) Доповідач — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету Василь Васильович Міщанин

Slide 62

Письма из лагеря: Сергей Бондарин — Генриетте Адлер (1945–1954) Докладчик — заместитель директора по научной работе Одесского литературного музея Елена Леонидовна Яворская

Slide 63

Письма из лагеря Сергей Бондарин — Генриетте Адлер (1945–1954)

Slide 64

Миллионы людей прошли через лагеря и генетически передали этот опыт несвободы своим потомкам. Первым шагом к преодолению этого наследия является знание о пережитом и эмпатия к узникам. Поэтому столь важны сохранившиеся письма заключенных, запечатлевшие факты повседневного быта, события, переживания.

Slide 65

С. Бондарин, 1942

Slide 66

3 марта 1944 года Сергей Бондарин был арестован во время командировки из Новороссийска в Москву. Обвинялся в «антисоветской агитации» (ст. 58-10 и 58-11 УК РСФСР). Решением особого совещания при НКВД СССР от 21 апреля 1945 года заключен на 8 лет в исправительно-трудовые лагеря.

Slide 67

С 1952 года Сергей Бондарин вёл на спецпоселении литературный дневник — «Капкаринские записки», писал рассказы о тюрьме. Также сохранились 126 его писем жене, Генриетте Адлер (1903–1996), из тюрьмы, лагеря и с поселения. Первое письмо датировано 5 ноября 1945 года, последнее — 25 мая 1954-го.

Slide 68

С. Бондарин и Г. Адлер, 1930 1/III-46 <...> А я снова и снова повинен в такой твоей жизни, и как хотелось бы мне знать, что не всегда ей быть такой ущербной от горя, одиночества и невеселых трудов, которые я же возложил на тебя. Какая награда будет тебе за этот твой подвиг? <...> Здесь нужно простое, грубое, крепкое и так, чтобы жить по правилу: «все мое ношу с собою». А нужны здесь: крупы, сахар, специи, витамины, чай, кофе, нехимический карандаш, перо, бумага. Как лакомство — белые сухари или бисквит.

Slide 69

С. Бондарин. Рис. М. Синяковой, 1930-е. Г. Адлер. Рис. С. Бондарина, 1930-е.

Slide 70

20/IX-46 Дошел сюда твой голос, и дотянулись твои порывистые милые руки. Дай боже, чтобы они и далее не отнимались от меня! Многое еще может случиться, и ты понимаешь это не хуже меня! Я все хочу привыкнуть сам и приучить тебя к этой мысли... Поглубже опустить на дно груз чувств, привязанностей, воспоминаний — одна пара штанов, бушлат лагерника, котомка, может быть, котелок для баланды и ложка, — и так скорее сохранить себя и тот дорогой груз.

Slide 72

С. Бондарин — актер тетра Сиблага, 1947 Рис. В. А. Федорова …Я уже писал, что недавно был тоже на постановке «Проделки Скапена». Чистый, нарядный зал, огни, женщины, ожидающие танцев, гардероб, свободно хлопающая дверь в фойе — все это я видел украдкой, в щелочку, но впервые за эти годы и, представляешь себе, какое это впечатление.

Slide 73

Характеристика С. Бондарина — сторожа магазина села Капкары, 1953

Slide 74

18/III-52 До ближайшей ж,д. станции около 100 клм, до районного селения — 60. …Узнай, имею ли я право печататься (гражданских прав я не лишен, но нахожусь в положении ссыльно-поселенца). Смотрю, живут здесь и поблизости другие — и ничего, здоровы. И веселы, выбриты, играют в шахматы. С. Бондарин. Село Капкары, 1952

Slide 75

Папка с письмами С. Бондарина 1945–1954 годов

Slide 76

С. Бондарин, 1960-е годы Г. Адлер. Фото С. Калмыкова, 1980-е годы

Slide 77

Спасибо за внимание

Slide 78

Письма из лагеря: Сергей Бондарин — Генриетте Адлер (1945–1954) Докладчик — заместитель директора по научной работе Одесского литературного музея Елена Леонидовна Яворская

Slide 79

Гідне право на власну думку генерала Петра Григоренка Доповідач — магістр культурології, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю і реклами Одеської національної наукової бібліотеки Анастасія Олександрівна Фомичова

Slide 80

ГІДНЕ ПРАВО НА ВЛАСНУ ДУМКУ ГЕНЕРАЛА ПЕТРА ГРИГОРЕНКА Анастасія Фомичова

Slide 81

«Ми просто люди, незгідні з тим, що писати можна одне, а говорити інше» Петро Григоренко

Slide 82

Загальна декларація прав людини

Slide 83

У 1976 році у СРСР були створені перші гельсінські групи: 12 травня у Москві і 9 листопада у Києві. Їх членом-засновником став Петро Григорович Григоренко (1907–1987)

Slide 84

Українська Гельсінська група мала на меті «стежити за здійснюванням Гельсінкських домовленостей в Україні; збирати й розповсюджувати інформації про випадки порушення цих домовленостей; докладати зусиль, щоби Україна… брала самостійну участь в міжнародному житті; оголошувала не лише питання Права української людини, але її законні національні прагнення та бажання бачити Україну вповні незалежною державою»

Slide 85

Микола Руденко (голова) Олесь Бердник Іван Кандиба Петро Григоренко Оксана Мешко Ніна Строката Микола Матусевич Мирослав Маринович Олекса Тихий (помер в ув'язненні) Левко Лук’яненко Учасники-засновники УГГ

Slide 86

Петро Григорович Григоренко народився 16 жовтня 1907 р. в селі Борисівці Запорізької обл. Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, Московську військово-технічну академію, Академію Генерального штабу. Учасник Другої світової війни (1945–1945 – командувач дивізії, а з 1945 – полковник. Професор Московської Військової академії імені М. В. Фрунзе. У 1961 р. після виступу на партійній конференції звільнений з академії та направлений у 5-ту армію на Далекому Сході

Slide 87

У 1963 році організував «Союз боротьби за відродження ленінізму» і невдовзі був заарештований за розповсюдження памфлету «Лакейська правда» та листівок з критикою тодішньої системи. Далі — слідство, психіатрична експертиза, Лефортівська тюрма, позбавлення військового звання та пенсії, спеціальна психіатрична лікарня, примусова праця різноробочим.

Slide 88

Зустріч з президентом США Джиммі Картером Зустріч з соратниками по демократичному руху в СРСР

Slide 89

Не менш цікавими є його міркування стосовно «безпрограшних» механізмів тоталітарної влади: «…управління за допомогою брехні та терору. Правда, тепер терор не виявляється так відверто […] Та зате брехня доведена до неймовірних висот. Брешуть відкрито — у пресі, на радіо і телебаченні…» Влучно підмічена й розкрита Григоренком пануюча тоді система владної вертикалі: «Не треба піклуватися про те, щоб завойовувати довіру виборців і пошану підлеглих. Досить заслужити довіру начальника та підтримувати її».

Slide 90

Сьогодні твори генерала Петра Григоренка надзвичайно актуальні. Хочеться, щоб вони, як і спадок багатьох колишніх дисидентів, детально вивчалися. Їх досвід (і життя, і боротьба) має стати і нашим, щоб «мати своє законне право — вийняти кляп із рота і через слово дати думці вирватись на волю».

Slide 91

Дякую за увагу!

Slide 92

Гідне право на власну думку генерала Петра Григоренка Доповідач — магістр культурології, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю і реклами Одеської національної наукової бібліотеки Анастасія Олександрівна Фомичова

Slide 93

5-та науково-практична конференція «Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання» 19–22 квітня 2017 року   Третє засідання:   «Феномен тоталітаризму: історичні аспекти (1930–1970-і)»

Slide 94

Запрошуємо на четверте засідання: Четверте засідання: «Шляхи подолання тоталітарної спадщини» 21 квітня, п’ятниця, з 10.00 Гуманітарний корпус ОНУ Французький бульвар, 24/26, новий корпус, 2-й поверх, ауд. 207

URL: